клєрик
клє́рик жарт., ірон. хлопець (ст): Ну ти, клєрик малий! (Горбач)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клєрик — Клє́рик. Належний до кліру-духовенства, особа духовного сану. Хоч не всі сьвященники явили ся, то збори майже сотки україньских клєриків робили приємне вражінє, що підносило і підбадьорувало духа (Звідомл., 1914, 49) // пол. kler — духовенство. Українська літературна мова на Буковині