1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

копняк

копня́к удар ногою (м, ср, ст): Як я була мала, то була дуже всціпська, єндзувата. Може, тому, шо коли приїжджала до Бабці і Вуйка Любка, хотіла бавитися, а товариства жодного не мала. То все Вуйка зачіпала – то смикну, то обізву. Дуже мене смішило, як Бабця називали Вуйка “Любандо”. За це я, нарешті, дістала назавжди: терпець Вуйкові урвався, і Він дав мені такого копняка, що я, бігме, залетіла аж під бамбетель! А Бабця навіть не мала смілости мене потішати. Я там досить довго пролежала (Авторка)||шпіцак

◊ копня́к в приписо́ве місце копняк у сідниці (ст): Пхнув до дверей, дав копняка в приписо́ве місце і викинув на коридор (П'ясецький)||копен-дупен, шпіц в сраку

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копняк — Копня́к: — удар ногою [13;IV,V] Словник з творів Івана Франка
  2. копняк — копня́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. копняк — -а, ч. 1》 Елемент бойового гопака – удар ногою в торс у стрибку. 2》 Удар ногою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. копняк — КОПНЯ́К, а́, ч., розм. Удар ногою. Кидав [Никанор Ферапонтович] напасників, як снопи, ломав їм ноги копняками своїх здоровенних чобіт (І. Франко); Танцювальним кроком, голосно приспівуючи, вирушав [Ясь] на Ринок. Словник української мови у 20 томах
  5. копняк — КОПНЯ́К, а́, ч., розм. Удар ногою. Кидав [Никанор Ферапонтович ] напасників, як снопи, ломав їм ноги копняками своїх здоровенних чобіт (Фр., IV, 1950, 377). Словник української мови в 11 томах