кропнути

кро́пнути 1. вдарити (ст): Мо́нах не відповів нічого. Кропнув склянкою в чоло, й так почалося. То була кампа! Я такої вже давно не бачив (Нижанківський); Зараз я так тя кропну, шо надовго запам'ятаєш! (Авторка)|| = вгатити

◊ кро́пнути в морду → морда

◊ кро́пнути ре́ко́рд встановити рекорд (перев. у спорті): Ну, що, а кропнеш іще на кінець якийсь рекорд? (Лисяк)

2. вул. убити (ср, ст): Роман ходив по покою і слухав радіо, а я сидів на дивані й щось читав. Нагло він станув переді мною й каже: “Кропнули Пєрацького” (Чайківський); Я завжди кажу, що ще той не вродився, щоб “кропнув” Міська (Загачевський)|| = забити

3. випити алкоголю (ст): Поступаючи до кожного шиночку, такий поборовий, аби тільки в кожнім з них “кропнув собі” лише один келішок сильної оковити, то мав у Львові в своїм жолудку вже тільки того спасенного напою, що мусів бути добре п'яненький (Шухевич)|| = ґольнути