1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

кулко

ку́лко 1. коло; кільце (ср, ст)||обарінок

2. предмет, річ у формі кола (ср, ст); колесо (ст): А Місько хтів втікти ровером, німак йому ку́лко спусти́в (із пісні)

◊ потрібне <�тобі́> як ку́лко від рове́ра цілком не потрібне (ср, ст)||потрібний як псу п'ята нога

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулко — КУ́ЛКО, а, с., діал. Кільце (у 1, 2, 4 знач.). За мідне кулко ляду підняв і задихнувся від липового медвяного духу (Є. Пашковський); Ззаду заплетена одна косичка була скручена в кулко (із журн. Словник української мови у 20 томах