наладовувати
наладо́вувати 1. навантажувати, накладати (перев. речі)(ср, ст): Дійсно, за кілька хвилин Богдан зібрав вже свою громадку коло вантажного авта та наладував її на плятформу, самому сівши до кабіни шофера (Лисяк)
◊ наладува́ти живі́т наїстися до несхочу (ср, ст)|| = наїстися як бомок
2. заряджати (про зброю)(ст): Допоки всі хлопці сиділи біля вогню, Стефко на віддалі наладовував карабін, тихенько мугикаючи собі під ніс: “Як з Бережан до Кадри січовики манджали” (Авторка)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наладовувати — Вантажити, навантажувати; док. НАЛАДУВАТИ, р. наладнувати. Словник синонімів Караванського
- наладовувати — див. наладувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наладовувати — НАЛАДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що і без прям. дод., діал. 1. Нала́днувати. Саме розмаєво [розмаїття] квіткових барв заспокоює, зцілює, наладовує на молитву (О. Словник української мови у 20 томах
- наладовувати — Наладо́вувати, -до́вую, -до́вуєш; наладува́ти, -ду́ю, -ду́єш = наванта́жувати, наванта́жити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)