1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

напарити

напа́рити набити, побити (ст)|| = вигаратати

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напарити — напа́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напарити — -рю, -риш, док., перех. 1》 Парячи, приготувати яку-небудь кількість чогось. || Настояти на окропі. 2》 розм. Надмірно нагріваючи, викликати випаровування та утворення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напарити — НАПА́РИТИ, рю, риш, док., що, чого і без прям. дод. 1. Парячи, приготувати що-небудь або якусь кількість чого-небудь. Вона [кухарка] варила страву на всіх, на відміну від інших шпиталів, де кожен напарив страву собі сам (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. напарити — НАПА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Парячи, приготувати яку-небудь кількість чогось; // Настояти на окропі. Окріп стояв у печі, кинула [Ганна] в нього сухої материнки, підклала трісок, напарила добре (Ю. Янов., Мир, 1956, 63). 2. розм. Словник української мови в 11 томах
  5. напарити — Напа́рити, -рю, -риш гл. Напарить. Словник української мови Грінченка