1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

недуга

неду́га мед. хвороба (ср, ст)

◊ лікарка жіночих неду́г → лікарка

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недуга — неду́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недуга — Хвороба, нездужання, слабість, болість, хворість, неміч, жм. хороба. Словник синонімів Караванського
  3. недуга — див. хвороба Словник синонімів Вусика
  4. недуга — -и, ж. Сильне нездужання, хвороба. Лежати в недузі — бути хворим, хворіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недуга — НЕДУ́ГА, и, ж. Сильне нездужання; хвороба. Не смерть страшна, а недуга (прислів'я); Дивилася стара Настя, мати її, лежачи на полу та стогнучи від недуги, що дочка її сидить смутна і невесела (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. недуга — лежа́ти в неду́зі. Бути неспроможним ходити через хворобу; хворіти. Де ж то він, Голубчик мій? Серед чужих долин Лежить в недузі, може, плаче? (Л. Глібов); Трістан у недузі лежить, ослаб, мов дитина (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  7. недуга — ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст. Словник синонімів української мови
  8. недуга — Неду́га, -ги, -зі; -ду́ги, -ду́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. недуга — НЕДУ́ГА, и, ж. Сильне нездужання, хвороба. Не смерть страшна, а недуга (Укр.. присл.., 1955, 145); Дивилася стара Настя, мати її, лежачи на полу та стогнучи від недуги, що дочка її сидить смутна і невесела (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  10. недуга — Недуга, -ги ж. Болѣзнь, недугъ. Не смерть страшна, а недуга. Ном. № 8154. у недузі лежати. Быть, лежать больной. Там Маруся в недузі лежала. Грин. III. 234. Я аж два дні пролежала в недузі. Г. Барв. 299. Словник української мови Грінченка