1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

оборудка

обору́дка процес купівлі-продажу (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оборудка — обору́дка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оборудка — -и, ж., зах. Сумнівна (перев. незаконна) угода; афера, махінація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оборудка — ОБОРУ́ДКА, и, ж., розм., рідко. Сумнівна (перев. незаконна) угода; афера, махінація. — Ви що хочете, щоб я одну суму записував у договір, а іншу виплачував вашому синові..? Я ще, прошу я вас, не впав з третього поверху головою, щоб іти на такі оборудки! (Вільде, Сестри.., 1958, 152). Словник української мови в 11 томах
  4. оборудка — ОБОРУ́ДКА, и, ж., розм. Сумнівна (перев. незаконна) угода; афера, махінація. – Ви що хочете, щоб я одну суму записував у договір, а іншу виплачував вашому синові..? Я ще, прошу я вас, не впав з третього поверху головою, щоб іти на такі оборудки!... Словник української мови у 20 томах
  5. оборудка — ШАХРА́ЙСТВО (хитрий і спритний обман), КРУТІ́ЙСТВО, АФЕ́РА, МАХІНА́ЦІЯ, ОБОРУ́ДКА розм., МАХЛЯ́РСТВО розм., ПЛУ́ТНІ (ПЛУ́ТНЯ) розм., ПЛУ́ТОЩІ розм., ШУ́ЛЕРСТВО розм., КРУТНЯ́ розм., КРУТАНИНА розм., ША́ХЕР-МА́ХЕР (ША́ХРИ-МА́ХРИ) фам., КРЮЧКОДЕ́РСТВО заст. Словник синонімів української мови