огортати

Значення в інших словниках

1. огортати — огорта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. огортати — ОБГОРТАТИ, обвивати, обмотувати; (- одяг) облягати, обтягати; (рукою) обіймати; (військом) обступати, оточувати; (хмарами) обволікати, затягати; (димом) оповивати, обкутувати, |п|окривати; (- чуття) поймати, охоплювати, брати; тлк. Словник синонімів Караванського
3. огортати — див. обгортати Словник синонімів Вусика
4. огортати — -аю, -аєш, недок., огорнути, огорну, огорнеш, док., перех. Те саме, що обгортати 1-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. огортати — ОГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОГОРНУ́ТИ, огорну́, ого́рнеш, док., кого, що. Те саме, що обгорта́ти 1–6. Причепурившись десь біля копанки на городі, огорнувши стан святковою запаскою, дівчина немов іншою стала (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
6. огортати — обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам?... Фразеологічний словник української мови
7. огортати — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше... Словник синонімів української мови
8. огортати — ОГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОГОРНУ́ТИ, огорну́, ого́рнеш, док., перех. Те саме, що обгорта́ти 1-6. Причепурившись десь біля копанки на городі, огорнувши стан святковою запаскою, дівчина немов іншою стала (Ле, Наливайко, 1957, 10)... Словник української мови в 11 томах
9. огортати — Огорта́ти, -та́ю, -єш сов. в. огорну́ти, -ну́, -неш, гл. = обгортати, обгорнути. Візьме її та й огорне в ризу золотую. Шевч. Словник української мови Грінченка