одіння
оді́ння одяг, вбрання (ст): При декотрих образах зміняв я рами кілька разів. Рами – це неначе одіння на чоловіці. Воно мусить бути дібране до лиця й постави (Боберський)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одіння — оді́ння іменник середнього роду одяг рідко Орфографічний словник української мови
- одіння — див. одяг Словник синонімів Вусика
- одіння — -я, с., розм., рідко. Те саме, що одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одіння — див. одіяння Словник чужослів Павло Штепа
- одіння — ОДІ́ННЯ, я, с., заст., уроч. Те саме, що о́дяг. Він знов оставив пасічника, знов у жебрачім одінню пішов у світ широкий (І. Франко); Плащ із хітоном тоді одягнути дала мені німфа, Вбралась сама після того в чудове сріблясте одіння (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
- одіння — О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм. Словник синонімів української мови
- одіння — Оді́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- одіння — ОДІ́ННЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що о́дяг. Він знов оставив пасічника, знов у жебрачім одінню пішов у світ широкий (Фр., VIII, 1952, 219); Плащ із хітоном тоді одягнути дала мені німфа, Вбралась сама після того в чудове сріблясте одіння (Гомер... Словник української мови в 11 томах