пех

пех невезіння, прикрість, невдача; безталання (ср, ст): “Пех” захотів, що якийсь лахудра поліз йому до кишені якраз на нашій Богданівці! (Керницький)

◊ ма́ти пе́ха не мати щастя, везіння (ср, ст): Я завжди маю такого пеха! (Авторка); А Климова мама мала пеха. Зайшла перед шлюбом і перед шлюбом уродила мале (Тарнавський З.)

◊ фата́льний пех цілковита невдача (ср, ст): „Що за фатальний пех!“ – якимсь пригнобленим голосом говорив немов сам до себе (Загачевський)||холерний пех

◊ холе́рний (холе́рний) пех вул. = фата́льний пех (ср, ст): Як то добре, що хпоп на Вірменській виріс, а там били в задок і плакати не давали – твердим став! А ще й те, що під Кутном навчився, спасибі небіжці панській Польщі, що до війська взяла! Мій Боже, що за холерний пех – перший бій і якраз така масакра! – ще раз зідхнув Базилько (Лисяк)