платок
пла́ток (перев. мн. пла́тки) пластівець (ст): Треба завтра не забути купити вівсяні платки, бо не буде що зварити на снідання (Авторка)
◊ йти як з пла́тка іти легко, без проблем (про перебіг подій)(ст)
◊ пла́тки сні́гу про лапатий сніг (ст): І снігом почало мести, і сніг платками сипав і укладався на стежках (Тарнавський З.)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- платок — плато́к 1 іменник чоловічого роду хустка розм. плато́к 2 іменник чоловічого роду пласт; пелюстка; латка діал. Орфографічний словник української мови
- платок — -тка, ч., зах. 1》 Пласт (у 1 знач.). 2》 тільки мн. Пластівці (у 1 знач.). 3》 Пелюстка. 4》 Латка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- платок — Хустка, хустина, хусточка, хустинка, хустиночка Словник чужослів Павло Штепа
- платок — ПЛАТО́К¹, тка́, ч., розм. Те саме, що ху́стка. На чужий роток не накинеш платок (Номис); Вона .. напнулася великим товстим платком (Б. Грінченко); Вишневий платок зав'язала на шиї смуглява рука (В. Словник української мови у 20 томах
- платок — ХУ́СТКА (перев. квадратний шматок тканини або такий плетений виріб, яким пов'язують голову, шию, який накидають на плечі), ХУСТИ́НА, ПЛАТО́К розм., ХУ́СТА заст., ПЛАТ діал., ПЛАТИ́НА діал., ШИРИ́НКА діал.; ШАЛЬ (перев. Словник синонімів української мови
- платок — ПЛАТО́К¹, тка́, ч., розм. Те саме, що ху́стка. На чужий роток не накинеш платок (Номис, 1864, № 6987); Вона.. напнулася великим товстим платком (Гр., І, 1963, 263); Вишневий платок зав’язала на шиї смуглява рука (Сос. Словник української мови в 11 томах