потрафити

потра́фити (потра́пити) змогти, зуміти (м, ср, ст): Не силуй мене, я все одно не потрафлю висидіти весь час і навіть не пакнути (Авторка); 3 цілої Галичини приїздять українці до Львова і не потрафили уладити й утримати навіть однієї української каварні (Боберський); Проф. Тарас Франко, учитель руханки, опершись обома руками на підлозі та випрямивши своє тіло, зробив рух ногами раз вперід, а опісля назад, не відриваючи рук від підлоги, а опісля, вставши, поспитав: “Хто потрапить це зробити?” (Нич)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

потрафити — потра́фити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
потрафити — Потра́фити. Зуміти, змогти. Львівский “Боян” від осени минувшого року мав диригента п. ОстапаНижанковского, чоловіка, відданого всею душею музиці. Він потрафив з’організувати такий сильний і добрий хор, якого ще в “Бояні” не було (Б. Українська літературна мова на Буковині
потрафити — див. потрафляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
потрафити — ПОТРА́ФИТИ див. потрафля́ти. Словник української мови у 20 томах
потрафити — ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
потрафити — ПОТРА́ФИТИ див. потрафля́ти. Словник української мови в 11 томах
потрафити — Потрафити, -флю, -фиш гл. = потрапити. І збрехати добре не кождий потрафит. Фр. Пр. 122. Словник української мови Грінченка