1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

практикуючий

практику́ючий який ретельно дотримується церковних законів і обрядів (м, ср, ст): Практикуючий християнин щонеділі ходить до церкви (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. практикуючий — практику́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. практикуючий — ПРАКТИКУ́ЮЧИЙ, а, е, у знач. прикм., заст. Який займається практикою (у 5 знач.). Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою (І. Франко); Практикуючий лікар. Словник української мови у 20 томах
  3. практикуючий — ПРАКТИКУ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до практикува́ти 1, 3. 2. у знач. прикм., заст. Який займається практикою (у 5 знач.). Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою (Фр., VI, 1951, 254); Практикуючий лікар. Словник української мови в 11 томах