претензійний

претензійний (претенсі́йний) який прагне виявити свою ексцентричність, оригінальність (ст): Містечко було зовсім незмінне. Виглядало з ранньої мряки трохи претенсійне, трохи скромне, а передовсім страшенне чуже Анночці (Ярославська); Признаюсь, я чепурився свідомо цього вечора, і Чуб окинув мене здивованим поглядом. Очевидно, кидалось у вічі моє темне убрання, таке, як каже Нечитайло, на кожну пору і кожну нагоду, до непристойности білий комірець, волосся причесане, черевики з блискучими носками. – І пахнеш, як претенсійна панна! Що це? Бузок, фіялки? – Білий тютюн, хіба не відчуваєш? (Керч)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. претензійний — претензі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. претензійний — -а, -е. 1》 Який прагне виявити у чомусь свою оригінальність, підкреслити свою надзвичайність. || В якому виявляється претензія на оригінальність; підкреслено-незвичайний. 2》 Стос. до претензії (у 1, 4 знач.). Претензійні справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. претензійний — ПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який прагне виявити у чомусь свою оригінальність, підкреслити свою надзвичайність. Я визначаю себе як найменш претензійного режисера в тому розумінні, що, як не типова у цьому плані фігура... Словник української мови у 20 томах
  4. претензійний — ПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який прагне виявити у чомусь свою оригінальність, підкреслити свою надзвичайність. Я визначаю себе як найменш претензійного режисера в тому розумінні, що, як не типова у цьому плані фігура... Словник української мови в 11 томах