претензійний
ПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Який прагне виявити у чомусь свою оригінальність, підкреслити свою надзвичайність.
Я визначаю себе як найменш претензійного режисера в тому розумінні, що, як не типова у цьому плані фігура, я не претендую на утвердження якоїсь «школи» (Довж., III, 1960, 181);
// В якому виявляється претензія на оригінальність; підкреслено-незвичайний.
Правду мовити, мені львівські карточки не сподобались, чогось ми там дуже викручений і претензійний вид маємо (Л. Укр., V, 1956, 41);
На повному кар’єрі кіннотники промайнули й повз розкішну, претензійну в своєму.. цяцькуванні будівлю біржі (Смолич, V, 1959, 797);
Рішуче виступає він [І. Франко] проти філософії історії в «Войне и мире», називаючи її туманною, парадоксальною і претензійною (Рад. літ-во, 3, 1957, 48).
2. Стос. до претензії (у 1, 4 знач.).
Претензійні справи.
Значення в інших словниках
- претензійний — претензі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- претензійний — -а, -е. 1》 Який прагне виявити у чомусь свою оригінальність, підкреслити свою надзвичайність. || В якому виявляється претензія на оригінальність; підкреслено-незвичайний. 2》 Стос. до претензії (у 1, 4 знач.). Претензійні справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- претензійний — ПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який прагне виявити у чомусь свою оригінальність, підкреслити свою надзвичайність. Я визначаю себе як найменш претензійного режисера в тому розумінні, що, як не типова у цьому плані фігура... Словник української мови у 20 томах
- претензійний — претензійний (претенсі́йний) який прагне виявити свою ексцентричність, оригінальність (ст): Містечко було зовсім незмінне. Виглядало з ранньої мряки трохи претенсійне, трохи скромне, а передовсім страшенне чуже Анночці (Ярославська); Признаюсь... Лексикон львівський: поважно і на жарт