1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

приперти

припе́рти 1. сперти (ст)

◊ припе́рти до стіни́ вул. завести в безвихідь (ст)||пришпилити

2. причинити; зачинити (ст): Міленочко, припри двері, котуню, бо дуже сильний перетяг (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приперти — припе́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приперти — див. припирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приперти — ПРИПЕ́РТИ див. припира́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. приперти — притиска́ти (припира́ти) / прити́снути (припе́рти) до стіни́ (до сті́нки) кого. Ставити когось у безвихідне становище, домагаючись зізнання, здійснення чого-небудь і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. приперти — ПРИТИСКА́ТИ (ПРИТИ́СКУВАТИ) (із зусиллям, налягаючи, щільно прикладати кого-, що-небудь до когось, чогось), ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ рідко), ТУЛИ́ТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ГОРНУ́ТИ, ПРИПИРА́ТИ, ПРИПИНА́ТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. приперти — Припе́рти, див. припира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. приперти — ПРИПЕ́РТИ див. припира́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. приперти — Приперти, -пру́, -пре́ш гл. 1) Притащить, принести. Цілий улік меду припер. Рудч. Ск. II. 15. 2) см. припірати. Словник української мови Грінченка