пристійний

присті́йний гарний, поставний, імпозантний (перев. про мужчину)(м, ср, ст): Був це молодий, більш чим середнього росту молодець, русявий, не пристійний, але симпатичний. Його спокійний і тихий голос мимоволі викликував довір'я (Шухевич); Однією з найбільш кольоритних фігур Львівської Богеми був композитор Станислав Людкевич, або “Сясьо”, як його всі називали. Пристійний, з чорним вусиком і великою чорною краваткою (Лис Микита 19602)||сіховний

◊ пристійний фа́цет елегантний мужчина (м, ср, ст): О, тота Юльця такого чоловіка злапала, були вчора в нас на празнику, то пристійний фацет, ґоноровий ґосьць (Авторка)