1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

пристати

приста́ти погодитися, прийняти; схвалити (ср, ст): Не можу пристати на вашу пропозицію (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристати — приста́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пристати — див. приставати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристати — ПРИСТА́ТИ див. пристава́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. пристати — душа́ приста́ла чия; се́рце приста́ло чиє, до кого—чого і без додатка. Хто-небудь уподобав, полюбив когось, щось. Навіки пристала душа моя до тієї жінки,— на зріст невисокої, тихої і лагідної за вдачею, великої трудівниці... Фразеологічний словник української мови
  5. пристати — ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти. Словник синонімів української мови
  6. пристати — Приста́ти, -та́ну, -неш, -нуть; приста́нь, -ста́ньмо, -ста́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пристати — ПРИСТА́ТИ див. пристава́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. пристати — Приставати, -таю, -єш сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Стор. МПр. 114. Словник української мови Грінченка