пускатися

пуска́тися бути невірним, зраджувати; жити розпусно (ср)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пускатися — пуска́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пускатися — (іти) починати; (на дно) іти; (на що) вдаватися до чого <н. на хитрощі>; (у спогади) вдарятися; (у мандри) вирушати; (на пси) сходити; дк. ПУСТИТИСЯ (йти) почати; (на що) піти, наважитися' вдатися до чого; (- кущ) вирости; (берега) ІД. занедбати <�попустити> себе. Словник синонімів Караванського
  3. пускатися — -аюся, -аєшся, недок., пуститися, пущуся, пустишся, док. 1》 часто у сполуч. зі сл. у дорогу, у мандри і т. ін. Вирушати куди-небудь. || Починати швидко йти, бігти, пливти в певному напрямку або певним чином. Пускатися на дно. 2》 у сполуч. з інфін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пускатися — ПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПУСТИ́ТИСЯ, пущу́ся, пу́стишся, док. 1. часто у сполуч. зі сл. у дорогу, у мандри і т. ін. Вирушати куди-небудь. Прощай, мій покою, пускаюсь у море! (Є. Гребінка); – А гетьман?... Словник української мови у 20 томах
  5. пускатися — пуска́тися / пусти́тися бе́рега. 1. Занедбуючи себе, порушувати загальноприйнятні норми моралі, суспільної поведінки. Володю не цікавлять події в інтернаті й труднощі Ліди. Йому видно одне: вона мало буває вдома. Фразеологічний словник української мови
  6. пускатися — ПРОРОСТА́ТИ (про рослини — пускати паростки), ПОРОСТА́ТИ, ПА́РОСТИТИСЯ, КІ́ЛЬЧИТИСЯ, НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ПУСКА́ТИСЯ розм., КЛЮ́ЧИТИСЯ діал., ЗУ́БИТИСЯ діал., НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови