редьківця

ре́дьківця редиска (ст): Від появи найранішої, молоденької редьківці із “шпектів” аж до пізньоосінніх дарунків природи, як ото пузаті дині, горіхи чи пізні яблука, день у день, в погоду чи в негоду, в холод чи в спеку, пані Евдокія стояла мужньо на своєму пості під дерев'яним страганом, немов богиня Деметра, обложена звідусіль ряснотою земних плодів, кожночасно тримаючи дебелу руку на живчику базарної клекітні (Керницький)