1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

роззявити

роззя́вити :

◊ роззя́вити ґе́мбу → ґємба

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззявити — роззя́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роззявити — див. роззявляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роззявити — РОЗЗЯ́ВИТИ див. роззявля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. роззявити — аж ро́та роззя́вити. Виявити сильне здивування, захоплення або великий інтерес до чогось. Взяли слуги Іванка й одягли в царську одіж. Коли його повели на полуденок, то і сам цар аж рота роззявив — ледве його впізнав (Три золоті сл.. Фразеологічний словник української мови
  5. роззявити — РОЗЗЯВЛЯ́ТИ (РОЗЗЯ́ВЛЮВАТИ) (відкривати рот), РОЗЗЯ́ПЛЮВАТИ розм., РОЗТУЛЯ́ТИ (РОЗТУ́ЛЮВАТИ) розм. — Док.: роззя́вити, роззя́пити, розтули́ти. Входить і каже Той лікар-сусід: — Ну, роззявляй свого рота! (С. Олійник); І що то вже за мати була!... Словник синонімів української мови
  6. роззявити — Роззя́вити, -зя́влю, -зя́виш, -зя́влять; роззя́в, роззя́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. роззявити — РОЗЗЯ́ВИТИ див. роззявля́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. роззявити — Роззявити, -ся см. роззявляти, -ся. Словник української мови Грінченка