сидження
си́дження 1. процес сидіння (м, ср, ст): Це постійне сидження на цій лавці й чекання на Влодка вже мене комплєтно денервує (Авторка)
2. місце сидіння (м, ср, ст): Сіла з певним видом на мягке сидження, якби не вперше їхала автом (Ярославська); Схрестив руки на грудях, висунув ліву ногу, а праву підігнув під сидження стільця (Тарнавський З.)
3. перебування в якомусь місці (ср, ст): Сидження в слідчому ізоляторі, може, додасть йому трохи розуму (Авторка)
4. сідниці (ст)
◊ злата́ти си́дження відлупцювати (ст): Пан Макс нагнав нас додому спати, обіцяючи златати нам сидження, коли не змиємось йому з очей (Керницький)|| = вигаратати
5. крав. задня частина штанів; зад: Нормальна міра є тоді, коли пояс має 44 цм, а сидження 50 цм. З того виходить, що при мірі у нормальної людини сидження має бути о 6 цм більше, як пояс (Повний курс)
Значення в інших словниках
- сидження — си́дження іменник середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- сидження — (дія) сидіння, сидня; (місце) сидіння, жм. сідак, сідало. Словник синонімів Караванського
- сидження — -я, с., діал. Сидіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сидження — СИ́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Сидіння. Через сидження не міг запопасти в лежання (Номис); Зразу хотів [Борис] хусточкою обтріпати сукню, але до неї від сидження поприставало богато [багато] кусників сухої глини і піску (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- сидження — СИДІ́ННЯ (дія і стан), СИ́ДЖЕННЯ, СИДНЯ́ розм., СИ́ДЯЧКА розм. Словник синонімів української мови
- сидження — Си́дження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сидження — СИ́ДЖЕННЯ, я, с., діал. Сидіння. Через сидження не міг запопасти в лежання (Номис, 1864, № 10846); Зразу хотів [Борис] хусточкою обтріпати сукню, але до неї від сидження поприставало богато [багато] кусників сухої глини і піску (Фр. Словник української мови в 11 томах
- сидження — Сидження, сидіння, -ня с. Сидѣніе. Через сидження, не міг запопасти в лежання. Ном. № 10846. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846. Словник української мови Грінченка