силюета
силюе́та силует, постать (ст): Незабутня силюета з похиленою головою, в окулярах, з цікавим для карикатури носом і купою книжок під пахвою. Буйна, недбала чуприна і саркастичне: “Цілую руці!”. Це Мольо, але тільки для нас, бо офіційно він – Микола Голубець, пан життя і смерти молодих адептів малярського куншту, письменник, жураліст, критик, знавець Львова, історик і взагалі, що хто хоче (Лис Микита 1960 3: ЕКО)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- силюета — СИЛУЕТ сов., контур, обрис, зарис; (коротке оповідання) ЛІТ. образок, шкіц, новелетка; сильветка; п! ТІНЬ. Словник синонімів Караванського
- силюета — Обрис, див. контур Словник чужослів Павло Штепа
- силюета — Силюе́та, -ти; -е́ти, -тів (фр. la silhouette) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)