стирка

сти́рка 1. кухонна ганчірка (ср, ст)

2. вульг. жіночий статевий орган (ст)|| = кацамонія

3. вульг. жінка легкої поведінки; повія (ст)|| = вінклювка

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стирка — Сти́рка: — ганчірка [25] — ганчірка; рушник [51] — ганчірка; гумка для видалення написів олівцем [52] Словник з творів Івана Франка
  2. стирка — сти́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. стирка — СТИ́РКА, и, ж. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого-небудь. Мокрими стирками витирали [корчмарі] заболочену підлогу (І. Франко); Хто б то з її знайомих міг собі виявити панну Софію та зо стиркою в руках?... Словник української мови у 20 томах
  4. стирка — -и, ж. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стирка — ГАНЧІ́РКА (шматок тканини, перев. господарського призначення), ШМА́ТА розм., ШМАТИ́НА розм., ШМА́ТКА розм., ОНУ́ЧА розм., ОНУ́ЧКА розм., ШМАТЯ́НКА діал.; ДРАНТИ́НА розм. (зі старої тканини); СТИ́РКА, ПІДТИ́РКА розм., ПРО́ТИРКА розм. Словник синонімів української мови
  6. стирка — Сти́рка, -ки, -рці (шматка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стирка — СТИ́РКА, и, ж. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого-небудь. Мокрими стирками витирали [корчмарі] заболочену підлогу (Фр. Словник української мови в 11 томах