1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

стріл

стріл 1. постріл (ст): Цілий день нині б'ють гармати із Замкової гори. Надчетар Метельський сказав: “Кожний стріл поцілив”. Розумію, коли хтось стріляє з Замкової гори на Львів, мусить десь поцілити, але я йому цього не сказав (Боберський)

2. футб. удар (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стріл — стріл іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стріл — СТРІЛ, у, ч., розм. Те саме, що по́стріл. – Стій! – неслось з берега, – будемо стріляти! – Гримнуло кілька стрілів і сколихнуло повітря (М. Коцюбинський); Раптом прокотивсь гарматний стріл (В Петька від страху здибилось волосся...), Він наче небо розколов навпіл (В. Бичко). Словник української мови у 20 томах
  3. стріл — -у, ч., розм. Те саме, що постріл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стріл — ПО́СТРІЛ, СТРІЛ розм., ВИ́СТРІЛ розм. рідше; ДУПЛЕ́Т, ДУБЛЕ́Т (одночасний з обох стволів мисливської рушниці). Напружуєшся, наче лучник за мить перед пострілом (Ю. Словник синонімів української мови
  5. стріл — СТРІЛ, у, ч., розм. Те саме, що по́стріл. — Стій! — неслось з берега, — будемо стріляти! — Гримнуло кілька стрілів і сколихнуло повітря (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. стріл — Стріл, -лу м. Выстрѣлъ. За їдним стрілом убив дві качки. Н. Вол. у. Велів гармати нарихтувати, на Вирвингород стріли спускати. АД. I. 19. Словник української мови Грінченка