тарабан
тараба́н іст. мідний котел, обтягнутий шкірою, який використовують як бубон; барабан (ст): Від міського арсеналу на Підваллю ішов похід до міста в такім порядку: наперед кінно їхало двоє трубачів, далі йшли два полки стрільців з хоругвами й тарабанами під проводом полковників; за ними артилерія, при ній теслі, пушкарі й міські “цепаки” (міліція) (Крип'якевич)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тарабан — тараба́н іменник чоловічого роду барабан рідко Орфографічний словник української мови
- тарабан — ТАРАБА́Н, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бараба́н 1. При нім [комісарі] гайдук ішов, щосили Торохтячи по тарабані (І. Франко); [Голоси (за вікном:)] Військо йде! стережіться! (Всі раптом заніміли. На хвилину чути здалека сурми й тарабани .. Словник української мови у 20 томах
- тарабан — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що барабан 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тарабан — ТАРАБА́Н, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бараба́н 1. При нім [комісарі] гайдук ішов, щосили Торохтячи по тарабані (Фр., X, 1954, 339); [Голоси (за вікном:)] Військо йде! стережіться! (Всі раптом заніміли. На хвилину чути здалека сурми й тарабани..) (Л. Укр., IV, 1954, 256). Словник української мови в 11 томах