тарабан

ТАРАБА́Н, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бараба́н 1.

При нім [комісарі] гайдук ішов, щосили Торохтячи по тарабані (Фр., X, 1954, 339);

[Голоси (за вікном:)] Військо йде! стережіться! (Всі раптом заніміли. На хвилину чути здалека сурми й тарабани..) (Л. Укр., IV, 1954, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарабан — тараба́н іменник чоловічого роду барабан рідко Орфографічний словник української мови
  2. тарабан — ТАРАБА́Н, а, ч., розм., рідко. Те саме, що бараба́н 1. При нім [комісарі] гайдук ішов, щосили Торохтячи по тарабані (І. Франко); [Голоси (за вікном:)] Військо йде! стережіться! (Всі раптом заніміли. На хвилину чути здалека сурми й тарабани .. Словник української мови у 20 томах
  3. тарабан — тараба́н іст. мідний котел, обтягнутий шкірою, який використовують як бубон; барабан (ст): Від міського арсеналу на Підваллю ішов похід до міста в такім порядку: наперед кінно їхало двоє трубачів... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. тарабан — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що барабан 1). Великий тлумачний словник сучасної мови