1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

топитися

топи́тися :

◊ як топи́тисі, то вже лі́пше в мо́ри, як у калу́жи ризикувати краще у великій справі, ніж у малій (Франко) (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топитися — топи́тися 1 дієслово недоконаного виду мати в собі розпалений вогонь — про піч, грубку, плиту топи́тися 2 дієслово недоконаного виду йти на дно топи́тися 3 дієслово недоконаного виду робитися м'яким, рідким Орфографічний словник української мови
  2. топитися — Потопати, ТОНУТИ; (самому) чинити самогубство; (- віск) розтоплюватися. Словник синонімів Караванського
  3. топитися — див. танути Словник синонімів Вусика
  4. топитися — ТОПИ́ТИСЯ¹, то́питься, недок. 1. Мати в собі розпалений вогонь (про піч, грубку, плиту і т. ін.). – Ке сюди й бомагу [папір]! – сказав він [староста] паламареві, взяв у руки, підійшов до печі, що топилася на той час... Словник української мови у 20 томах
  5. топитися — Хто топиться і за соломину вхопиться. У біді намагаються врятуватися будь-якими способами. Хто топиться, той і бритви вхопиться. В нещастю чоловік ратується навіть небезпечним способом. Хто топиться, той і меча вхопиться. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. топитися — I топиться, недок. 1》 Мати в собі розпалений вогонь (про піч, грубку, плиту і т. ін.). 2》 безос., перев. з дієсл. варитися. Мати розпалений вогонь у печі, плиті для приготування їжі. 3》 Взагалі мати розпалений вогонь (про піч, грубку і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. топитися — ТОНУ́ТИ (занурюючись у воду, опускатися на дно; занурюючись, гинути тощо), ПОТОПА́ТИ, ТО́ПНУТИ заст.; ТОПИ́ТИСЯ, ВТОПА́ТИ (УТОПА́ТИ) (перев. гинути). — Док.: втону́ти (утону́ти), потону́ти, втопи́тися (утопи́тися). Словник синонімів української мови
  8. топитися — ТОПИ́ТИСЯ¹, то́питься, недок. 1. Мати в собі розпалений вогонь (про піч, грубку, плиту і т. ін.). — Ке сюди й бомагу [папір]! — сказав він [староста] паламареві, взяв у руки, підійшов до печі, що топилася на той час, і кинув бомагу в огонь (Мирний, IV... Словник української мови в 11 томах
  9. топитися — Топитися, -плюся, -пишся гл. 1) Топиться. Не топись, козаче, марно душу згубиш. н. п. 2) Расплавляться, растапливаться, оплывать, таять. Свічка топиться. Шейк. Словник української мови Грінченка