траскати

тра́скати (тріскати) 1. гримати (дверима)(Лучук) (ср): Ти диви, фуркнула і траснула дверима, а видавалося, що така файна і ґречна кобіта. Як то можна помилятися в людях (Авторка)

2. вул. удавати (ср, ст): Та шо ти з себе траскаєш, ти, фраєр в помпках (Авторка)

тра́скати (тріскати) вар'я́та удавати такого, який нічого не розуміє, не знає; удавати дурника (м, ср, ст)|| = грати вар'ята

тра́скати па́напан

тра́скати фу́ня = тра́скати вар'я́та

3. знев. багато і швидко говорити (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. траскати — Тріскати, тут: ляпати язиком [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. траскати — тра́скати дієслово недоконаного виду ляскати діал. Орфографічний словник української мови
  3. траскати — ТРА́СКАТИ див. тря́скати. Словник української мови у 20 томах
  4. траскати — див. тряскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. траскати — ЛЯ́СКАТИ (ударяти, бити долонею або чимось гнучким по чомусь еластичному, утворюючи короткі різкі звуки), ТРЯ́СКАТИ (ТРА́СКАТИ діал.), ЛЯ́ПАТИ, ПА́ЦАТИ розм.; ШЛЬО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. траскати — ТРА́СКАТИ див. тря́скати. Словник української мови в 11 томах