1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

ученик

у́ченик учень (ст): Признаюся, що ми, ученики, щиро за ним жалували, бо вірили, що він був прихильний для українців (Шухевич)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ученик — учени́к іменник чоловічого роду, істота учень рідко Орфографічний словник української мови
  2. ученик — Учени́к. Учень. Краєварада шкільна на засіданю з дня 9. марта с.р. ухвалила увільнити кільканайцять учеників від оплати шкільної (Б., 1895, 9, 4); Відбув ся похорон покійника при великім здвизі учеників єго і рускої громади (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. ученик — моск. учень учень, челядник Словник чужослів Павло Штепа
  4. ученик — УЧЕНИ́К, а́, ч., заст. Учень. Минув рік, настав екзамен – і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (М. Коцюбинський); – Ану, хто знає урок? – спитався учитель. Словник української мови у 20 томах
  5. ученик — УЧЕНИ́К, а́, ч., заст. Учень. Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (Коцюб., III, 1956, 28); — Ану, хто знає урок? — спитався учитель. Ще стало тихше у класі, — неначе покаменіли ученики (Мирний, IV, 1955, 110). Словник української мови в 11 томах
  6. ученик — Ученик, -ка м. = учень. Посідали з Ісусом ученики його. Св. Мр. II. 15. Словник української мови Грінченка