1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

файний

фа́йний 1. добрий, гарний, чудовий (м, ср, ст)

◊ фа́йний хлоп → хлоп

2. гарний, красивий, симпатичний (м, ср, ст)

◊ хоць (хоть) би'м не хоті́ла, му́шу бу́ти фа́йна жарт. так говорить вродлива дівчина про себе (Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. файний — Гарний [I,V] — добрий, гарний [X] Словник з творів Івана Франка
  2. файний — фа́йний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. файний — Фа́йний. Гарний, добрий, чудовий. Статя Твоя про Франка в "Зорі” дуже файна! (Маковей, Листи, 549); І лише тому, що я з Тобою за пан-брат і що Ти такий “файнии’ хлопец, кричу я так грімко (також при помочи ґазети)... Українська літературна мова на Буковині
  4. файний — див. ГАРНИЙ. Словник синонімів Караванського
  5. файний — див. вродливий; хороший Словник синонімів Вусика
  6. файний — див. красивий, елегантний, ізящний, граціозний, пригожий Словник чужослів Павло Штепа
  7. файний — ФА́ЙНИЙ, а, е, діал. 1. Гарний. Гори наші, гаї наші, файна полонино, Нема ліпшої від тебе, наша Верховино (з народної пісні); Господар дому чемно запросив нас сідати. Тримався він з великою статечністю, мав рівну поставу. Добре поголений, одягнений у .. Словник української мови у 20 томах
  8. файний — А, -е. Гарний. Файний типок. Словник сучасного українського сленгу
  9. файний — (-а, -е) крим.; схвальн. Вірний, надійний (про людину). БСРЖ, 619; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 458. Словник жарґонної лексики української мови
  10. файний — -а, -е, зах. 1》 Гарний. 2》 Добрий (у 5, 8 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. файний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  12. файний — Фа́йний, -на, -не (західне) = га́рний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. файний — ФА́ЙНИЙ, а, е, діал. 1. Гарний. Гори наші, гаї наші, файна полонино, Нема ліпшої від тебе, наша Верховино (Коломийки, 1969, 47); Господар дому чемно запросив нас сідати. Тримався він з великою статечністю, мав рівну поставу. Добре поголений, одягнений у.. Словник української мови в 11 томах