файно

фа́йно гарно, чудово, добре (м, ср, ст)||файно є, файно-красно

фа́йно є = фа́йно:Це знак, що пан Матуляк добирається саме до цієї комірки, капуєш? – Капую. – Файно є (Керницький)

фа́йно-кра́сно = фа́йно: Звідтам вранці їду просто на Цитаделю, беру участь в змаганнях, а по змаганнях ви приходите до гардероби і файно-красно забираєте мене просто до Бриґідок (Керницький)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. файно — Гарно [IV,VIII] Словник з творів Івана Франка
  2. файно — фа́йно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. файно — Фа́йно. Присл. до файний. Файно ти навчив ся від панотця Отченашу в школі (Б., 1895, 6, 3); Завтра зачинаю Вашу новелу переводити. Знаєте, що вийде дуже файно в німецькім (Коб., Листи, 27, 289) // пол. fajno, fajnie, розм. - чудово, гарно, добре; нім. Українська літературна мова на Буковині
  4. файно — Гарно, красно, лепсько, охвітно, добре, горазд Словник чужослів Павло Штепа
  5. файно — ФА́ЙНО, діал. 1. Присл. до фа́йний. – Але ж бо ти файно виглядаєш! (І. Франко); – Файно голосить... – кивали головами старі сусідки (М. Коцюбинський). 2. у знач. пред. Гарно, приємно. Словник української мови у 20 томах
  6. файно — зах. 1》 Присл. до файний. Файно дякувати — щиро, вельми дякувати. 2》 у знач. присудк. сл. Гарно, приємно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. файно — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал. Словник синонімів української мови
  8. файно — ФА́ЙНО, діал. 1. Присл. до фа́йний. — Але ж бо ти файно виглядаєш! (Фр., IV, 1950, 9); — Файно голосить… — кивали головами старі сусідки (Коцюб., II, 1955, 352). Фа́йно дя́кувати — щиро, вельми дякувати. Я вам дуже файно дякую за лист (Стеф. Словник української мови в 11 томах
  9. файно — Файно нар. Красиво, хорошо. Желех. Словник української мови Грінченка