чепуритися

Значення в інших словниках

1. чепуритися — (ставати нарядним) прибиратися, наряджатися, розм. хорошитися. Словник синонімів Полюги
2. чепуритися — Виряджатися, опоряджатися, вичепурюватися, при-, жм. хорошитися, р. строїтися, (- дім) прибиратися, (- птахів) чиститися, п! УБИРАТИСЯ Словник синонімів Караванського
3. чепуритися — [чеипуритиес'а] -р'ус'а, -рис':а, -риц':а, -риемос'а, -риетес'а, -р'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а Орфоепічний словник української мови
4. чепуритися — ЧЕПУРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок. 1. Наводити порядок де-небудь, прибирати щось, прикрашати. По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
5. чепуритися — чепури́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
6. чепуритися — -рюся, -ришся, недок. 1》 Наводити порядок де-небудь, прибирати щось, прикрашати. 2》 Приводити в належний стан, прикрашати свій зовнішній вигляд. || Очищати себе від пилу, бруду і т. ін. (перев. про тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
7. чепуритися — Чепури́тися, -рю́ся, -ри́шся, -ря́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. чепуритися — ЧЕПУРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок. 1. Наводити порядок де-небудь, прибирати щось, прикрашати. По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Мирний, III, 1954, 255). Словник української мови в 11 томах
9. чепуритися — Чепуритися, -рю́ся, -ришся гл. Прихорашиваться. Чуб. V. 860. Чепуриться, наче на весілля. Ном. № 11211. Словник української мови Грінченка