чепуритися
ЧЕПУРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок.
1. Наводити порядок де-небудь, прибирати щось, прикрашати.
По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Мирний, III, 1954, 255).
2. Приводити в належний стан, прикрашати свій зовнішній вигляд.
Їм, молодицям, треба було кинутись до дзеркала, так при дівчатах-бо не можна: зараз сміятимуться, що й замужні, а чепуряться (Кв.-Осн., II, 1956, 238);
Сиділа [Ганна] на камені, нахилившись до води, чепурилась (Гончар, Таврія, 1952, 60);
Молода, гарненька дівчина Жура чепуриться перед великим дзеркалом, ладнає зачіску (Коч., II, 1956, 509);
Тут же, у Римі, Всяк намагається понад достатки свої чепуритись, А недостачу з чужої не раз надолужує скрині (Зеров, Вибр., 1966, 352);
*Образно. Сад сміється, чепуриться, Наче мила (Крим., Вибр., 1965, 125);
// Очищати себе від пилу, бруду і т. ін. (перев. про тварин).
Тирло — невеличкий, порослий травою острівець посеред Ташані. Кубляться та чепуряться на ньому домашні гуси та качки (Тют., Вир, 1964, 47);
Варвара прокинулась. Просто над нею на гілці ліщини чепурилася маленька пташка (Перв., Дикий мед, 1963, 269).
Значення в інших словниках
- чепуритися — (ставати нарядним) прибиратися, наряджатися, розм. хорошитися. Словник синонімів Полюги
- чепуритися — Виряджатися, опоряджатися, вичепурюватися, при-, жм. хорошитися, р. строїтися, (- дім) прибиратися, (- птахів) чиститися, п! УБИРАТИСЯ Словник синонімів Караванського
- чепуритися — [чеипуритиес'а] -р'ус'а, -рис':а, -риц':а, -риемос'а, -риетес'а, -р'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а Орфоепічний словник української мови
- чепуритися — ЧЕПУРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок. 1. Наводити порядок де-небудь, прибирати щось, прикрашати. По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- чепуритися — чепури́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- чепуритися — чепу́ритися підбурювати до бійки (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- чепуритися — -рюся, -ришся, недок. 1》 Наводити порядок де-небудь, прибирати щось, прикрашати. 2》 Приводити в належний стан, прикрашати свій зовнішній вигляд. || Очищати себе від пилу, бруду і т. ін. (перев. про тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чепуритися — Чепури́тися, -рю́ся, -ри́шся, -ря́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чепуритися — Чепуритися, -рю́ся, -ришся гл. Прихорашиваться. Чуб. V. 860. Чепуриться, наче на весілля. Ном. № 11211. Словник української мови Грінченка