шлюс

шлюс досить, кінець, годі (ср, ст): Третього дня Рурка, що ніколи не пив за свої гроші й вмів розповідати дуже багато історій, при зустрічі на Ґрудку у Зісля над пивом говорив йому просто в ніс: “Ти є фраїр. Я б на твоїм місці пішов до нього до хати, й шлюс! Пощо цяцькатися?” (Нижанківський)

◊ зроби́ти шлюс закінчити справу (ст)

◊ шлюс, Пара́ню, по коха́ню про кінець (часто неочікуваний) справи, розмови тощо (ср, ст)||юж, Параню, по коханю