ікра

ікра́ 1. досвід (ст): Мольо “висипався на ньго і на “12-ку” – де вам, смаркачі, до літератури! Вам бракує “ікри” (Лис Микита 1960 11: ЕКО)

2. бувальщина (ст): Так то вже буває, молодики лоскочуть собі піднебіння перченими дотепами, а дорослі мужчини – ікрою (Вільде)

з ікрою про бувалу, досвідчену людину (ст): Бо Славко був хлопець з ікрою, це всі знали. В революцію вскочив ще в 5-ій клясі під час “стиртової” акції, і з того часу щороку викидали його з котроїсь гімназії. Зате широко й гостинно відкривались перед ним брами польських криміналів (Керницький)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ікра — Кав'яр. Словник синонімів Караванського
  2. ікра — Ікриця, кав'яр Словник чужослів Павло Штепа
  3. ікра — ікра́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. ікра — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  5. ікра — -и, ж. 1》 Яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин. || Продукт харчування, що його одержують внаслідок обробки яєчок риби. 2》 перев. з означ. Страва з дрібно насічених овочів, грибів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ікра — I солені яйцеклітини осетрових (і. чорна), лососевих (і. червона) і тріскових риб (і. норвезька) та ін.; подається як закуска. II загальна назва яєць риб. Універсальний словник-енциклопедія
  7. ікра — ІКРА́ (яєчка риб як продукт харчування), КАВ'Я́Р заст., КА́ШКА заст. Штукаренко підійшов до столу, взяв виделку, колупнув паюсну ікру (С. Голованівський); Привозив (Петро Ярош) у дарунок панові та управителю по бочечці кав'яру (М. Стельмах) Словник синонімів української мови
  8. ікра — Ікра́, -ри́, -рі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ікра — ІКРА́, и, жін. 1. Яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин. — Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити. Звісно, води... набігла собі... ставок став... Риба завелася... Словник української мови в 11 томах