1. Словник сучасного українського сленгу

взути

Аю, -аєш, недок., взути, -ую, -уєш, док.

1. Перемагати. Саме тут киян «взула» житомирська банда «Snuf» (Україна Молода).

2. Обдурювати. Мене взули, як звичайного дурника.

∗∗∗

Аю, -аєш, недок., взути, -ую, -уєш, док., вульг.

1. Проводити статевий акт (про активного партнера).

2. Ґвалтувати. А чьо-чьо?.. Рєхнувся. Криша поїхала. Ще би нє — щодень стільки дєрьма слухати. Як якусь старшокласницю пахан взув (Л. Дереш).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взути — взу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. взути — див. взувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. взути — ВЗУ́ТИ див. взува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. взути — (-ую, -уєш) док. 1. кого (на що); крим., мол. Відібрати, відняти у когось щось; пограбувати когось. БСРЖ, 393; СЖЗ, 24. 2. кого; крим., мол. Обдурити, продати комусь щось по високій ціні. — Здається, нас взули, наче останніх лохів! (Л. Словник жарґонної лексики української мови
  5. взути — оЗу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. Довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. — Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. — Один розкошує, а другий.. Фразеологічний словник української мови
  6. взути — ВЗУВА́ТИ (УЗУВА́ТИ) (надівати на ноги взуття), НАЗУВА́ТИ, ОЗУВА́ТИ розм., НАТЯГА́ТИ розм., НАТЯ́ГУВАТИ розм., ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ) розм., ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ) розм. — Док.: взу́ти (узу́ти), назу́ти, озу́ти розм. натягну́ти (натягти́) розм. Словник синонімів української мови
  7. взути — ВЗУ́ТИ див. взува́ти. Словник української мови в 11 томах