1. Словник сучасного українського сленгу

гоблін

А, ч.

1. див. гопник.

2. Дурень. На міськраді сиділи якісь поморочені типи, вимагаючи дати їм назви пісень, що будуть виконуватись, якісь гобліни (С. Жадан).

3. Потвора. Негарний — гоблін.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоблін — ГО́БЛІН, а, ч. В англійській міфології – невисока, зовні схожа на людину, але потворна та зла істота з непропорційно великими розмірами голови, рук і ніг. Словник української мови у 20 томах
  2. гоблін — (-а) ч. 1. мол.; несхвальн. Аґресивно налаштований підліток. БСРЖ, 130; ПСУМС, 18. 2. маф., крим. Озброєний рекетир, член мафістської сім'ї. Словник жарґонної лексики української мови