1. Словник сучасного українського сленгу

завалювати

Юю, -юєш, док., завалити, -лю, -лиш, док. Убивати. Запхав в рушницю в два стволи тугого жакана / Ведмедя думав зав шить чи, може, кабана («ТНМК»). Вони вовтузяться з тілом того дебелого грінго з центру, якого випадково завалили за те, що обізвав нас «бакланами» (А. Дністровий).

∗∗∗

Юю, -юєш, недок., завалити, -лю, -лиш, док. Заходити. Пригадую, як він нагло завалив до аудиторії (А. Дністровий).

∗∗∗

Юю, -юєш, недок., завалити, -лю, -лиш, док., студ. Занизити або не поставити оцінку на екзамені. Якщо так піде далі, то я завалю сесію (І. Сова). Філософ завалив на екзамені.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завалювати — (кидаючи, покривати) закидати, загортати, (сміттям, мотлохом) захаращувати. Словник синонімів Полюги
  2. завалювати — зава́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. завалювати — див. валяти Словник синонімів Вусика
  4. завалювати — -юю, -юєш, недок., завалити, -алю, -алиш, док., перех. 1》 Кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь. || Засипати, покривати собою що-небудь. || Заповнювати що-небудь, закидаючи, засипаючи чимсь. || спец. Засипати шихтою, вугіллям і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. завалювати — ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ розм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). — Док. Словник синонімів української мови
  6. завалювати — ЗАВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАВАЛИ́ТИ, алю́, а́лиш, док., перех. 1. Кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь. Небагато набирають [легіні] сіна, шпарко кидають вилами, завалюють Анничку там, на вершку. Але дівча, як змійка, вивинеться.. Словник української мови в 11 томах
  7. завалювати — Завалювати, -люю, -єш сов. в. завалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Заваливать, завалить. Сніг завалить по степу усі шляхи, ні вийти, ні виїхати. Греб. 404. 2) Обрушивать, обрушить. Прийшла додому, піч завалила. н. п. 3) Переносно — закатывать, закатить. Словник української мови Грінченка