катати

Значення в інших словниках

1. катати — ката́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. катати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Возити когось на чому-небудь або в чомусь для розваги, на прогулянку. 2》 перех. і неперех., фам. Уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом, для вираження енергійної, швидкої дії, спонукання до дії. 3》 перех., тех. Те саме, що вальцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. катати — КАТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого, що, на чому, в чому. Возити когось, щось на чому-небудь або в чомусь для розваги, на прогулянку. Він не раз катав мене на літаку (М. Трублаїні); – Я її [сестричку] на возику кататиму (О. Словник української мови у 20 томах
4. катати — ВАЛЬЦЮВА́ТИ (про сталь і т. ін. — пропускати між вальцями для розплющення), КАТА́ТИ рідше. Прокатні стани на "Запоріжсталі" невтомно вальцюють сталеві листи (Ю. Збанацький); — Вчора приїхав та й знову в дорогу? А хто буде сталь катать? (В. Кучер). Словник синонімів української мови
5. катати — КАТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. Возити когось на чому-небудь або в чомусь для розваги, на прогулянку. — Я її [сестричку] на возику кататиму (Гончар, II, 1959, 253); Він не раз катав мене на літаку (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 35). 2. перех. і неперех. Словник української мови в 11 томах
6. катати — Ката́ти, -та́ю, -єш гл. Бить. Горілку, мед не чаркою, — поставцем кружає, а ворога, заплющившись, ката, не минає. Шевч. Словник української мови Грінченка