1. Словник сучасного українського сленгу

класний

А, -е. Гарний, відбірний, модний, надійний тощо; той, що викликає захоплення. Універсальний прикметник на позначення якості. І я не збираюсь робити вибір між друзями і казати, що один класний, а другий — повний маздай (Інтернет). Але ти поверни... він класний хлопака (Інтернет). А взагалі заставочка класна, всьо чьотко! (Інтернет). Сашко, ти класний тап, але не налягай на солодке (особливо на тістечка), бо вже схожий на свиню з кліпу групи «OT VINTA» (Інтернет).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. класний — кла́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. класний — [класнией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. класний — -а, -е. 1》 Стос. до класу (у 3 знач.). Класна дама — у дореволюційній Росії – вихователька класу в жіночій гімназії. Класний вагон — пасажирський вагон. 2》 Який має певний виробничий або спортивний розряд. 3》 заст. Який має певний ранг, чин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. класний — КЛА́СНИЙ, а, е. 1. Стос. до класу (у 3 знач.). Класна кімната в сільській школі; по стінах географічні карти, малюнки (С. Васильченко); Директор переглядав класні журнали (Л. Смілянський); Портрет великого українського мореплавця Миколи Миклухо-Маклая .. Словник української мови у 20 томах
  5. класний — (-а, -е) жрм; схвальн. Гарний, чудовий. — Підожди, я класний тост знаю! — зупиняє її Степан (В. Врублевський, Тріщини). Словник жарґонної лексики української мови
  6. класний — Кля́сний і рідше кла́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. класний — КЛА́СНИЙ, а, е. 1. Стос. до класу (у 3 знач.). Класна кімната в сільській школі; по стінах географічні карти, малюнки (Вас., III, 1960, 118); Нещодавно його призначили до нас класним керівником (Сміл., Сашко, 1954, 221). Словник української мови в 11 томах
  8. класний — Класний, -а, -е Классный. Левиц. Пов. 124. Словник української мови Грінченка