класний
КЛА́СНИЙ, а, е.
1. Стос. до класу (у 3 знач.).
Класна кімната в сільській школі; по стінах географічні карти, малюнки (Вас., III, 1960, 118);
Нещодавно його призначили до нас класним керівником (Сміл., Сашко, 1954, 221).
Кла́сна да́ма — у дореволюційній Росії — вихователька класу в жіночій гімназії.
Її менша сестра.. дістала місце класної дами (Н.-Лев., І, 1956, 422).
2. Який має певний клас (у1 знач.) (про пароплави, поїзди тощо).
Кла́сний ваго́н — пасажирський вагон.
В останню хвилину до класного вагону підійшла молода пані (Панч, І, 1956, 158).
3. Який має певний виробничий або спортивний розряд.
Безупинно зростає число класних спеціалістів, відмінників бойової й політичної підготовки (Рад. Укр., 23.II 1961, 1).
4. заст. Який має певний ранг, чин.
Класний чиновник.
Значення в інших словниках
- класний — кла́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- класний — [класнией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- класний — -а, -е. 1》 Стос. до класу (у 3 знач.). Класна дама — у дореволюційній Росії – вихователька класу в жіночій гімназії. Класний вагон — пасажирський вагон. 2》 Який має певний виробничий або спортивний розряд. 3》 заст. Який має певний ранг, чин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- класний — КЛА́СНИЙ, а, е. 1. Стос. до класу (у 3 знач.). Класна кімната в сільській школі; по стінах географічні карти, малюнки (С. Васильченко); Директор переглядав класні журнали (Л. Смілянський); Портрет великого українського мореплавця Миколи Миклухо-Маклая .. Словник української мови у 20 томах
- класний — А, -е. Гарний, відбірний, модний, надійний тощо; той, що викликає захоплення. Універсальний прикметник на позначення якості. І я не збираюсь робити вибір між друзями і казати, що один класний, а другий — повний маздай (Інтернет). Але ти поверни... Словник сучасного українського сленгу
- класний — (-а, -е) жрм; схвальн. Гарний, чудовий. — Підожди, я класний тост знаю! — зупиняє її Степан (В. Врублевський, Тріщини). Словник жарґонної лексики української мови
- класний — Кля́сний і рідше кла́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- класний — Класний, -а, -е Классный. Левиц. Пов. 124. Словник української мови Грінченка