лопух

Значення в інших словниках

1. лопух — лопу́х 1 іменник чоловічого роду рослина лопу́х 2 іменник чоловічого роду, істота простак; роззява фам. Орфографічний словник української мови
2. лопух — див. дурний; слабодухий Словник синонімів Вусика
3. лопух — -а, ч. 1》 Бур'ян родини складноцвітих із широкими листками та чіпким суцвіттям з колючками; реп'ях. || тільки мн. Зарості цієї рослини. || Лист цієї рослини. 2》 перен., фам. Про некмітливу людину; простак, роззява. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лопух — ЛОПУ́Х, а́, ч. 1. Бур'ян родини складноцвітих із широкими листками і чіпким суцвіттям з колючками; реп'ях. Лопух розстилав своє широке зелене листя (Панас Мирний); Лопух так дбайливо й догадливо розвісив своє листя... Словник української мови у 20 томах
5. лопух — лопух вул. вбрання (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. лопух — Дворічна рослина родини складноцвітих; листки вел.; суцвіття (т.зв. ріпки) мають гачкуваті закінчення; бур'ян; лікарська рослина. Універсальний словник-енциклопедія
7. лопух — ЛОПУ́Х (бур'ян родини складноцвітих із широкими листками), ЛОПУШИ́НА розм., ЛОПУШИ́ННЯ розм. збірн., ЛОПУ́ШШЯ діал., ЛОПУШНЯ́К діал. Утрьох вони повільно пішли стежкою між лопухами й лободою по краю виселку (М. Словник синонімів української мови
8. лопух — Лопу́х, -ха́; -пухи́, -хі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. лопух — ЛОПУ́Х, а́, ч. 1. Бур’ян родини складноцвітих із широкими листками і чіпким суцвіттям з колючками; реп’ях. Лопух розстилав своє широке зелене листя (Мирний, І, 1954, 255); У низинах, залитих водою, витикався лапатий лопух (Збан. Словник української мови в 11 томах
10. лопух — Лопух, -ха́ м. раст. репейникъ, Arctium lappa. лови рибу, де лопух є. Ном. № 5897. Дметься, як жаба на лопуху. Ном. № 2500. ум. лопушо́к. Словник української мови Грінченка