опущений

А, -е, вульг.

1. Чоловік, якого принизили через гомосексуальний статевий акт або за допомогою відходів життєдіяльності людського організму. Стрімкий струмінь сечі б'є прямо у вухо Вареному, той силкується відвернутися. Рідина обливає йому обличчя. — Ти тепер опущений! (А. Дністровий).

2. Принижений, знеславлений, зганьблений. І скільки б потім «опущений» кандидат не доводив, що у його ранній біографії такого ганебного факту не було... (ПіК). Вона мала на увазі скверик на проспекті Свободи, де збираються синього кольору алкоголіки. Серед них немало страшних, аж чорних на обличчя, бабів. Гидкі, опущені, у брудному шматті... (Ю. Винничук).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опущений — Залишений, покинутий; [VI] — покинутий, залишений [V] — покинутий, самотній [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. опущений — опу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. опущений — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  4. опущений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до опустити. || опущено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. ім. опущений, -ного, ч.: а) діал. Самотній, покинутий; б) жарг. Зґвалтований, упосліджений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. опущений — Покинутий, покїінений, закинутий, закинений, занедбаний, занехаєний, задавнений, забутий Словник чужослів Павло Штепа
  6. опущений — ОПУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до опусти́ти. Опущені з полудрабка босі ноги самі ворушились під стеливо далеких дівочих пісень, а душа поривалася до них, бажаючи співати (М. Стельмах); Важкі плюшеві портьєри опущені, щоб на вулицю не видно було... (О. Словник української мови у 20 томах
  7. опущений — опу́щений нещасний, занедбаний, здеґрадований (м, ср, ст)||опосліджений Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. опущений — як (мов, на́че і т. ін.) у во́ду опу́щений. Дуже похмурий, зажурений, сумний і т. ін. хто-небудь; приголомшений, засмучений. (Перун:) Пане начальнику, чого ж ви стали, як у воду опущений? (І. Франко); Мама цілий день ходить як у воду опущена. Фразеологічний словник української мови
  9. опущений — ОПУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до опусти́ти. Стоїть Глушак з опущеною гвинтівкою в глибокому важкому самоспогляданні (Довж. Словник української мови в 11 томах