опущений

ОПУ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до опусти́ти.

Стоїть Глушак з опущеною гвинтівкою в глибокому важкому самоспогляданні (Довж., І, 1958, 124);

Опущені з полудрабка босі ноги самі ворушились під стеливо далеких дівочих пісень, а душа поривалася до них, бажаючи співати (Стельмах, І, 1962, 146);

Рубін стояв знеможений, з слідами сліз, розтертих по обличчю, з очима, опущеними в землю (Сенч., На Бат. горі, 1960, 25);

Корма опущена у воду (Смолич, II, 1958, 43);

// опу́щено, безос. присудк. сл.

Учитель сидить на скелястому березі. Мов стомлений орел — піджак сірим крилом опущено (Знання.., 2, 1970, 1).

Як (мов і т. ін.) у во́ду опу́щений див. вода́.

2. у знач. прикм., діал. Самотній, покинутий.

Без неї чув себе [Сава] опущеним і безпомічним (Коб., II, 1956, 82);

Вдарить [вітер] дверима опущеної колиби,.. і зав’ються, затанцюють дрібонькі [дрібненькі] зламані гілочки (Хотк., II, 1966, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опущений — Залишений, покинутий; [VI] — покинутий, залишений [V] — покинутий, самотній [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. опущений — опу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. опущений — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  4. опущений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до опустити. || опущено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. ім. опущений, -ного, ч.: а) діал. Самотній, покинутий; б) жарг. Зґвалтований, упосліджений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. опущений — Покинутий, покїінений, закинутий, закинений, занедбаний, занехаєний, задавнений, забутий Словник чужослів Павло Штепа
  6. опущений — ОПУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до опусти́ти. Опущені з полудрабка босі ноги самі ворушились під стеливо далеких дівочих пісень, а душа поривалася до них, бажаючи співати (М. Стельмах); Важкі плюшеві портьєри опущені, щоб на вулицю не видно було... (О. Словник української мови у 20 томах
  7. опущений — опу́щений нещасний, занедбаний, здеґрадований (м, ср, ст)||опосліджений Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. опущений — А, -е, вульг. 1. Чоловік, якого принизили через гомосексуальний статевий акт або за допомогою відходів життєдіяльності людського організму. Стрімкий струмінь сечі б'є прямо у вухо Вареному, той силкується відвернутися. Рідина обливає йому обличчя. Словник сучасного українського сленгу
  9. опущений — як (мов, на́че і т. ін.) у во́ду опу́щений. Дуже похмурий, зажурений, сумний і т. ін. хто-небудь; приголомшений, засмучений. (Перун:) Пане начальнику, чого ж ви стали, як у воду опущений? (І. Франко); Мама цілий день ходить як у воду опущена. Фразеологічний словник української мови