пацан

А, ч.

1. Хлопець. Я чекаю, поки пацани заберуть його з собою (С. Пиркало). На зміну горючим пацанам, що традиційно лабали сльозливий «русскій рок», прийшли молоді і цинічні люди, що встигли зрозуміти, що «балабайка» — це не роковий інструмент, а Харків — українське місто (Інтернет).

2. Хлопець, що відповідає вимогам, до нього поставленим: дотримується свого слова, може боронити свою честь та честь друзів, товариський тощо. Надєжда. Ну что ти, как пацан, сєбя нє уважаєш? Старий вєдь поц уже! (Л. Подерев'янський). Справжній пацан повинен уміти у будь-яку хвилину абаснувати (обґрунтувати) те, що він пацан, а не лох (Л. Дереш). Якщо ж ви дійсно такі круті пацани і вирішили хакати все підряд, то врахуйте, що така діяльність переслідується законом (Інтернет). Один з них перевальцем, як справжній пацан, підходить до нас (С. Пиркало). Були такі, котрі гордилися тим, що вони пацани, були такі, що пишалися своєю класною керівничкою або власним вмінням грати на «веслі» (Л. Дереш).

◇

Слово пацана — міцна обіцянка, яку не можна порушити. А після цього ще й виправдовуватиметься, що не при ділах, що це, братуха, без моєї вини, бля буду, зуб даю... в натурі, слово пацана (А. Дністровий).

Пацан сказав — пацан зробив — те саме.

3. Друг.

4. Недоук, йолоп. Невже він не виграв її, лопух, пацан, недоносок (Ю. Андрухович). Ти поміж них шмаркач, синуля, бахур, пацан, і вони дбайливо оберігають тебе від можливих небезпек (Ю. Андрухович).

5. злоч. Ті, що належать до злочинного світу. Ви, пацани, базар би фільтрували! (О. Ірванець).