пацан

ПАЦА́Н, а́, ч., фам. Те саме, що хлопча́к.

Не було для нього тяжчої муки, як муки від того, коли йому давали відчути, що він ще пацан (Смолич, Світанок.., 1953, 36);

Горять веселі оченята, не в ногу ще й під барабан на площу, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (Сос., І, 1957, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пацан — паца́н іменник чоловічого роду, істота фам. Орфографічний словник української мови
  2. пацан — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. пацан — -а, ч., фам. Те саме, що хлопчак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пацан — ПАЦА́Н, а́, ч., фам. Те саме, що хлопча́к. Не було для нього тяжчої муки, як муки від того, коли йому давали відчути, що він ще пацан (Ю. Смолич); Горять веселі оченята, не в ногу ще й під барабан на площу, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  5. пацан — А, ч. 1. Хлопець. Я чекаю, поки пацани заберуть його з собою (С. Пиркало). На зміну горючим пацанам, що традиційно лабали сльозливий «русскій рок», прийшли молоді і цинічні люди, що встигли зрозуміти, що «балабайка» — це не роковий інструмент... Словник сучасного українського сленгу
  6. пацан — (-а) ч. 1. крим. Молодий злодій — учень досвідченого злодія. Паша зробив усе, щоб його "пацани" в кримінальному середовищі не засвічувалися (ВЗ, 5.09.2002). БСРЖ, 424; СЖЗ, 79. 2. крим. Людина, яку поважають у злочинному світі. БСРЖ, 424. Словник жарґонної лексики української мови
  7. пацан — ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм. Словник синонімів української мови