прикол

У, ч.

1. Смішна ситуація, жарт, розіграш. Був такий прикол (Єва). Та то ми для хохми, — виправдовувалися вони, — для приколу (В. Даниленко). Ще є прикол: я — народний артист. Гониш? — Гоню, ми народ? («ТНМК»). Або такий прікол. Політичний москальський аніґдот. Завелися у лісі бородаті зайці і почали всіх звірюх мочити, до Лева, царя звірів, підбиратися... (Л. Дереш).

◇

По приколу — жартома. Співробітники по приколу інколи називають його «Ваша Величність» (Молоко).

2. Щось незвичне, вражаюче. Але нарації навіть львівських студентів, їх, так би мовити, вислови на рівні «тіпа», «карочє», «прікол», «кльовая тьолка», «закумарєная», «раскумарєная», «клас» і т. д. (Інтернет). Прикольчик! Ну й хитрюща баба (Четвер).

3. Звичка, особливість, прикметна ознака. Гашиш і марихуану «вважав западлом, бо це хіпівські приколи» (Єва).

4. Новина, цікавинка. Останні приколи звідтіля — вишивані скафандри космонавтів (Молоко).

5. Ідея. Я знаю, в чому прикол 90—60—90 (І. Карпа).

6. Цікава річ, бажаний об'єкт. З мене пиво чи якісь солодкі приколи (наприклад цукерки):) (Інтернет).