1. Словник сучасного українського сленгу

розганяти

Яю, -яєш, недок., розігнати, -жену, -женеш, док. Доробляти татуювання, доводити його до великих розмірів. Розганяти дракона на спині.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розганяти — розганя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розганяти — -яю, -яєш і розгонити, -ню, -ниш, недок., розігнати, розжену, розженеш, док., перех. 1》 Примушувати розійтися, розбігтися, розлетітися в різні боки. || розм. Звільняти з роботи, служби (всіх чи багатьох). || перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розганяти — РОЗГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗГО́НИТИ, ню, ниш, недок., РОЗІГНА́ТИ, розжену́, розжене́ш, док., кого, що. 1. Примушувати розійтися, розбігтися, розлетітися в різні боки. Сам вибігав [Піхтір] із-за кущів з рушницею, розгонив розбіяк (С. Словник української мови у 20 томах
  4. розганяти — Розганя́ти, -ня́ю, -ня́єш і розго́нити, -го́ню, -го́ниш, -нять; розго́нь, -го́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розганяти — РОЗГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗГО́НИТИ, ню, ниш, недок., РОЗІГНА́ТИ, розжену́, розжене́ш, док., перех. 1. Примушувати розійтися, розбігтися, розлетітися в різні боки. Сам вибігав [Піхтір] із-за кущів з рушницею, розгонив розбіяк (Вас. Словник української мови в 11 томах
  6. розганяти — Розганяти, -няю, -єш сов. в. розігнати, розжену, -неш, гл. Разгонять, разогнать, разсѣевать, разсѣять. Вітер повіває, хмару розганяє. Чуб. V. 814. Удівоньку з душі люблю, дітей розганяю. Чуб. V. 823. Він їм тугу розганяє, хоть сам серпом нудить. Шевч. 7. Словник української мови Грінченка